Розпочнемо планувати урок…
1) Перше з чого варто почати готувати свій урок це:
Ø чітко встановити та сформулювати для себе його тему
Ø Визначити місце теми у навчальному плані.
Ø Визначити загальні поняття, на які ви будете опиратися під час уроку
Ø Визначити для себе ту частину матеріалу, яка буде використовуватися й надалі, під час наступних уроках.
2) Визначити та чітко сформулювати для себе та окремо для учнів загальну ціль уроку – навіщо вона взагалі потрібна?
У зв’язку з цим потрібно визначити просвітницькі, розвиваючі, виховальні функції.
3) Спланувати учбовий матеріал.
Для цього:
Ø Підібрати літературу по темі
Ø Підібрати учбові завдання ціль яких полягає у:
§ Пізнанні нового матеріалу
§ Відтворення
§ Використання знань у новій ситуації
§ Використання знань у незнайомій ситуації,
§ творчий підхід до знань
Ø Упорядкувати учбові знання у відповідності з принципом «від простого к важкому».
Ø Підготувати три набори завдань:
§ Завдання для відтворення учнем матеріалу
§ Завдання сприяючі зрозумінню матеріалу учнем
§ Завдання сприяючі закріпленню матеріалу учнем
4) Продумати «фішку» уроку.
Кожен урок повинен включати щось, що викликає здивованість, радість, тобто щось таке, що ще довго будуть пам’ятатимуть учні. Це може бути цікавий науковий факт, несподіване відкриття, красивий експеримент, тобто, усе що забажає ваша фантазія.
5) Згрупувати учбовий матеріал.
Продумайте у якій послідовності буде спланована вами робота з підібраним матеріалом. Як буде проходити зміна видів діяльності учнів.
6) Спланувати контроль за діяльністю учнів на уроці
Для цього слід продумати:
§ що саме слід контролювати
§ як контролювати
§ як використовувати результати контролю
При цьому не слід забувати, що чим частіше ви контролюєте роботу класу, тим легше побачити типчині помилки й труднощі учнів у виконані певній роботи.
7) Підготуйте обладнання для уроку.
Створити список необхідних учбово-наглядних засобів та приборів. д. Продумати вид класної дошки, щоб увесь класний матеріал залишався на дошці у вигляді опорного конспекту.
8) Продумати домашнє завдання. (дивиться далі).
9) Підготовлений таким чином урок повинен прийняти форму конспекту.
Як розподілити час уроку?
Урок – це головна состава учбового процесу. Учбова діяльність кожного учня так чи інакше зосереджується саме на уроці. Тому й якість підготовки дітей до уроку в певній мірі залежить від рівня його інформаційного змісту, методичній наповненості, психологічній атмосфери тощо. Наступні рекомендації створені для вчителя, який намагається отримати задоволення від роботи, перетворити кожен свій урок у витвір мистецтва, навчіть учнів навчатися та виховувати у кожній дитині здорову особистість
Відповідно з експериментованими даними :
80% не засвоєння під час уроку гарантована з 6 по 25 хвилину, на протязі наступного часу проходить або настройка на роботу, або спадок розумової активності, у зв’язку з втомленістю.
Тому:
- з 1 по 10 хвилину уроку рекомендується усна робота.
- з 10 по 25 – основна частина уроку відводиться на рішення задач, розбір ситуацій.
- з 25 по 40 – повторення та первинний контроль.
- з 40 по 45 – підготовка до домашнього завдання.
Якщо у вас подвійний урок ефективність проведення уроку трохи інша:
Ефективним з’являється час з 6 по 25 хвилину, а також з 40 по 65 хвилину
А з 35 по 40 та з 65 по 75 хвилини спостерігається провал, спадок активності.
Тому краще буде розподілить етапи уроку наступним чином:
Ø З 6 по 30 хвилину – основний матеріал
Ø З 30 по 40 – закріплення та тренування
Ø З 40 по 45 – висновки уроку та підготовка домашнього завдання
В результаті час уроку не змінюється, але продуктивність значно зростає.
Створить відкриті листи обліку знань
Відкритий лист обліку знань – це перелік тем, якими учень повинен володіти. При наявності такого листа учні чітко розуміють що вони вже знають, а що потрібно «підтянути», а також на який бал можуть розраховувати. Дітям, особливо у п’ятім – шостім класі, приємно ставити позначки «+» або «- » на відомостях. Така система дуже корисна при заліках, тематичних контрольних тощо, вона виступає досить суттєвим мотивуючим фактором. До того ж ви можете розробити таку систему для роботи на кожному уроці, де зазначите цілі та етапи уроку.
Експериментуйте з методами оцінювання
Традиційне право оцінювати на уроці, звісно, належить вчителю. Вчитель, знає матеріал, може подивитися зі сторони, в решті решт існує система оцінювання. Але спробуйте проекспериментувати з методами оцінювання на уроках і ви відразу помітите як змінюється настрій ваших учнів.
Ø Надайте можливість дітям, хоч іноді, самим оцінити себе. Назвемо такий прийом само оцінювання. Які ж він має переваги? Дуже рідко трапляється так, що учень завишає свій бал. Майже завжди дитина входить у роль вчителя і оцінює свою відповідь адекватно. При цьому вона вже не почне звинувачувати у зниженні оцінки самого вчителя, а навпаки, сама зробить висновки, зрозуміє та знайде свої помилки.
Ø Також ми можемо надати можливість дітям оцінити один одного. Назвемо такий прийом - взаємооцінка. Він дуже корисний в парній роботі. Але особливістю такого оцінювання є те, що бали за кількість помилок оговорюються раніше.
Ø Командна оцінка дуже згодиться вам у роботі малих та середніх груп. В кожному класі є діти, які добре працюють у команді, дають правильні відповіді, а коли діло доходить до виступу перед класом від лиця команди, вони просто соромляться виступати. Саме для таких дітей існує такий спосіб оцінки, коли команда на чолі із капітаном сама вирішує хто і на скільки попрацював.
Домашнє завдання
Домашнє завдання – це одна з форм індивідуальної учбової діяльності школяра. Воно виконується без безпосереднього контролю з боку вчителя та буває різних видів.
Домашнє завдання має більше виховного впливу, ніж це здається на перший погляд. При правильній організації роботи у дітей (особливо в початковій школі) відпрацьовуються навики самостійного мислення, вміння контролювати себе, виховується відповідальне відношення до своїх обов’язків.
Але спочатку давайте спробуємо вияснити: з якими ж проблемами зустрічаються діти при виконанні домашнього завдання?
· Учень не знає або забув що задано на дім
· Учень не знає з чого розпочати виконання роботи
· Учень нервує з приводу того що домашня робота займає безліч часу.
· Учень робить роботу не повністю, або з помилками.
Якщо замислитися, то кожна з цих проблем має свої причини:
· Учень не записав завдання в щоденник. Це може статися з різних причин. Можливо дитина дуже повільна, незібрана або досить неуважна.
· Можливо вчитель не дуже добре пояснив суть, послідовність та методи виконання завдання
· Завдання було занадто важким для учня
Так яким же має бути домашнє завдання щоб сучасний учень не втратив бажання його виконувати з цікавістю? Спробуємо відкрити декілька таємниць:
Пам’ятка виконання домашнього завдання
Якщо ви прагнете бачити своїх учнів більш готовими до уроку, створить «пам’ятку виконання домашнього завдання».
Кожен предмет має своє планування, кожен урок також має план проведення. Так само й домашня робота, вона також має свої цілі, етапи та завдання. Спробуйте сформулювати цей «план підготовки домашнього завдання» для учнів. Звісно, для кожного предмету прийдеться створювати свій «план підготовки», але декілька загальних пунктів можна виділити:
Ø Уважно прочитайте вголос заданий параграф (текст)
Ø Створить розвернутий план відповіді, на нього ви завжди зможете опертися в класі.
Ø Дайте письмову відповідь на додаткові завдання після тексту, навіть якщо завдання було тільки усним. Це станеться вам в нагоді при відповіді.
Ø Спробуйте знайти додаткову інформацію за даною темою. Ваша розгорнена відповідь обов’язково призведе враження
Ø Зробіть та проговорить висновки.
Корисними будуть також пам’ятки для виконання певних видів робіт. Окрема пам’ятка для читання, переказів, вивчення віршів, рішення окремих задач та прикладів. Такими структурами учні дуже швидко навчаться користуватися та застосовувати їх у інших видах роботи, більш ретельно зможуть підготувати домашнє завдання, не витрачаючи безліч часу.
Групові домашні завдання.
Розподілить клас на маленькі групи 5 – 6 учнів. Але при цьому замислюйтесь над тим, як саме ви бажаєте розподілити учнів: за бажанням, за однаковим рівнем встигає мості чи здібностей, або зробити спільні групи?
Кожен з цих видів розподілу, має свої переваги й недоліки. Наприклад:
Ø якщо групи будуть утворюватися за власним бажанням, це принесе одним дітям радість спільної праці, а іншим, тим кого ніхто не обрав (такі обов’язково з’являться) - образу та ще один «доказ» свої нікчемності.
Ø Якщо ви вирішали зробити спільні групи, подумайте, як будуть себе почивати слабкі діти? І чи будуть вони взагалі щось робити, якщо група й без них впорається?
Ø Якщо ви віддали перевагу групам з приблизно однаковим рівнем успішності або групам із спільними здібностями, то можливо отримаєте більші результати. Але такий розподіл має свої особливості: кожна із створених вами груп повинна отримати індивідуальне завдання, відповідно до рівня знань, або здібностей.
Тобто: одна група може малювати плакат, друга - готувати цікаві завдання, третя - робити цікаве повідомлення. Головне, що у таких групах кожен учень буде почуватися «на своєму місці» і кожній дитині знайдеться робота.
Парні домашні завдання
Це завдання, які вчать дитину працювати разом. Саме такі завдання привчають дітей до відповідальності не тільки за себе, а й за «напарника», вчать дитину спілкуватися, відстоювати свою думку та знаходити спільне рішення.
Індивідуальні домашні завдання
Домашні завдання залишаються необхідними в роботі кожного вчителя. Учень у навчанні завжди поступово повинен долати труднощі. Тільки у труднощах розвивається необхідні вміння та навички для їх вирішення. Тому задача вчителя змогти визначити цю «планку» труднощів для кожного учня. Але замислитесь над тим, чи кожен учень зможе самостійно зробити задану на дім роботу? Звісно що ні. Багато дітей, тільки поглянув на завдання вирішують взагалі не пробувати виконати його. Тому, для того щоб процес навчання зробити більш успішним та цікавим, як для сильних, так і для слабких учнів, спробуйте використати індивідуальні домашні завдання:
Це може бути: завдання на вибір. Наприклад: Твір-роздум або вправа або стінгазета. Презентація тощо. Таким чином кожен учень має можливість обрати той вид роботи, який йому ближче.
Картки-завдання. Картки розробляються окремо для слабких, середніх та сильних учнів.
Необов’язкові самостійні завдання, які добровільно обирають учні для позакласній роботі (наприклад на тиждень).
Налагодить між предметні зв’язки.
Між предметний зв’язок – один з найважливіших принцип освіти в сучасній школі. Такий зв’язок активує пізнавальну сферу учнів, сприяє замисленню, синтезу, засвоєнню та узагальненню знань із різних предметів. Математика дуже тісно переплітається із фізикою, хімією, історією. Фізику можна з легкістю зв’язати з музикою, хімією, літературою, кресленням. Якщо уважно подивиться, то усі предмети мають значно більше спільного, ніж це здається. До того використовуючи цей прийом ми розвиваємо творче мислення учнів, формуємо їх пізнавальну активність, самостійну зацікавленість до знання. Звісно використовувати цей прийом дуже важко. Для цього вчитель повинен:
Ø сам зрозуміти необхідність використання між предметних зв’язків.
Ø Відібрати та представити у потрібному вигляді необхідні знання з інших предметів.
Ø Перенести їх у нову ситуацію, сопоставити із структурою уроку.
Поєднуйте теорію з практикою
Нажаль дуже часто можна почути від учнів фрази типа: «На що мені та математика?! Де вона може згодиться?» . Діти не знають де і як використати свої знання. І, напевно, це наше з вами упущення. Діти також не розуміють за для чого вивчати формули, рішати приклади. Головна задача сучасного вчителя не просто надати знання, а навчить дітей здобувати їх самостійно, а перше що для цього потрібно зробити, це зацікавити їх. Учні повинні зрозуміти, що теоретичні знання існують не заради самої науки, а для розвитку цивілізації, покращення життя
Розробляйте індивідуальні завдання
Цілком зрозуміло, що в кожнім класі є «сильні» та «слабкі» учні. Звісно, кожен вчитель намагається зробити все, щоб донести та роз’яснити тему всім учням. Але саме «слабкі» віднімають львину долю загального часу і нікуди від цього не дінешся. Так як же построїти свій урок так, щоб вистачило часу для розуміння «слабким» учням і було цікаво «сильним»? Це питання досить многогранне, але спробуємо почати саме з індивідуальних завдань.
Ø Розробка опорних карток, схем. Такі картки допоможуть в роботі кожного учня. Якщо ви викладаєте предмет гуманітарного циклу або в початковій школі, спробуйте надати волю фантазії і зробити цей опорний конспект «щоденником» або скринькою таємниць.
Ø Розробляйте індивідуальні картки-завдання різні по важкості та структурі. Таким чином ви залучите до роботи весь клас. На такій картці може й бути додаткове завдання на кращий бал. Розробка таких завдань, звісно потребує часу, але саме вони допоможуть кожному учню відчути власні сили у розв’язанні прикладів, або задач.
Ø Віддавайте перевагу індивідуальним домашнім завданням. (див. домашні завдання)
Немає коментарів:
Дописати коментар